Словарь української мови (1924)/пошепотіти

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ пошепотати Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пошепотіти 		пошептати ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Пошепоті́ти, чу́, ти́ш, гл. = Пошептати. Жінки щось пошепотіли проміж (себе). Драг. 170.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/пошепотіти&oldid=529901