Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пошептати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пошептати
Берлін: Українське слово, 1924

Пошепта́ти, пчу́, чеш, гл. Пошептать. Стор. МПр. 42.