Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пошиб

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пошиб
Берлін: Українське слово, 1924

По́шиб, бу, м. Впечатлѣніе, вліяніе. Гарячий пошиб перших любощей. Мир. ХРВ. 393. Невідомі місця, котрі довелось Грицькові вперше переходити, люде, яких йому лучалося стрічати, — все це мало незвичайний пошиб на парубка: на все те він дивився, рота роззявивши. Мир. ХРВ. 67.