Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пошкандибати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пошкандибати
Берлін: Українське слово, 1924

Пошкандиба́ти, ба́ю, єш, гл. Поковылять, пойти прихрамывая. Пошкандибав тихенько. Драг. 159.