Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пошкапити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пошкапити
Берлін: Українське слово, 1924

Пошка́пити, пить, пошка́питися, питься, гл. безл. Посчастливиться. Александров. у.