Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пошлюбувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пошлюбувати
Берлін: Українське слово, 1924

Пошлюбува́ти, бу́ю, єш, гл. Повѣнчаться съ кѣмъ. А ти, боярине, не подивуй, іди собі иншую пошлюбуй. Нп.