Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пошмагати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пошмагати
Берлін: Українське слово, 1924

Пошмага́ти, га́ю, єш, гл. Постегать. Оце тебе за те по жижках, бра Рябко, так гарно пошмагали, що пан із панею сю цілу ніч не спали. Г.-Арт. (О. 1861. III. 83).