Словарь української мови (1924)/пошмагати

by Борис Грінченко

◀ пошлюбувати

Словарь української мови Борис Грінченко П пошмагати

пошмалити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пошмага́ти, га́ю, єш, гл. Постегать. Оце тебе за те по жижках, бра Рябко, так гарно пошмагали, що пан із панею сю цілу ніч не спали. Г.-Арт. (О. 1861. III. 83).