Словарь української мови (1924)/поштовхувати
| ◀ поштовхати | Словарь української мови П поштовхувати |
поштрикати ▶ |
|
Пошто́вхувати, хую, єш, гл. Поталкивать. Я дурня свого в спину поштовхую. Г. Барв. 307.
| ◀ поштовхати | Словарь української мови Борис Грінченко П поштовхувати |
поштрикати ▶ |
|
Словарь української мови — П
поштовхувати
Борис Грінченко
1924
Пошто́вхувати, хую, єш, гл. Поталкивать. Я дурня свого в спину поштовхую. Г. Барв. 307.