Словарь української мови (1924)/поштрикати
| ◀ поштовхувати | Словарь української мови П поштрикати |
поштукувати ▶ |
|
Поштрика́ти, ка́ю, єш, гл. Поколоть, понырять; исколоть.
| ◀ поштовхувати | Словарь української мови Борис Грінченко П поштрикати |
поштукувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
поштрикати
Борис Грінченко
1924
Поштрика́ти, ка́ю, єш, гл. Поколоть, понырять; исколоть.