Словарь української мови (1924)/пошуміти
| ◀ пошукати | Словарь української мови П пошуміти |
пошурудурити ▶ |
|
Пошумі́ти, млю́, ми́ш, гл. Пошумѣть. Пошумів ліс та й затих. Харьк. у.
| ◀ пошукати | Словарь української мови Борис Грінченко П пошуміти |
пошурудурити ▶ |
|
Словарь української мови — П
пошуміти
Борис Грінченко
1924
Пошумі́ти, млю́, ми́ш, гл. Пошумѣть. Пошумів ліс та й затих. Харьк. у.