Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пошурудурити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пошурудурити
Берлін: Українське слово, 1924

Пошуруду́рити, рю, риш, гл. Пошарить; пощекотать. Чорнява дівчина з карими очицями біленькими пальчиками пошурудурила за шиєю. О. 1861. VII. 5.