Словарь української мови (1924)/пощастити
| ◀ пощасливити | Словарь української мови П пощастити |
пощебати ▶ |
|
Пощасти́ти, ти́ть, гл. безл. Посчастливиться. Мені пощастило дешево купити. Черк. у.
| ◀ пощасливити | Словарь української мови Борис Грінченко П пощастити |
пощебати ▶ |
|
Словарь української мови — П
пощастити
Борис Грінченко
1924
Пощасти́ти, ти́ть, гл. безл. Посчастливиться. Мені пощастило дешево купити. Черк. у.