Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пощебати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пощебати
Берлін: Українське слово, 1924

Пощеба́ти, ба́ю, єш, гл. Исколоть. Турецькая земленонька шабельками пощебана. Гол. I. 101.