Словарь української мови (1924)/поєднати

by Борис Грінченко

◀ поєднання

Словарь української мови Борис Грінченко П поєднати

поєднатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поєдна́ти, на́ю, єш, гл. 1) Соединить. В неволі, в самоті немає, нема з ким серця поєднать. Шевч. 584. 2) Примирить. Поєднає з недолею і з людьми. Шевч. 338. 3) Договорить, нанять. Так він то позвав Кузьму Трохимовича та й поєднав його, щоб списав йому салдата. Кв.