Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поізбавити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поізбавити
Берлін: Українське слово, 1924

Поізба́вити, влю, виш, гл. = Позбавити. А ти мене поізбавив любого спокою. Гол. I. 323.