Словарь української мови (1924)/поїдати

by Борис Грінченко

◀ поїдайло

Словарь української мови Борис Грінченко П поїдати

поїдинок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поїда́ти, да́ю, єш, сов. в. пої́сти, ї́м, їси́, гл. Поѣдать, поѣсть, съѣдать, съѣсть; пожирать; уничтожать, уничтожить. Його врожай голодний поїдає. К. Іов. 11. Каже (вовк): „Отепер я вас поїм“. Рудч. Ск. I. 7. Зілля сухе огонь поїда. Полт. г.