Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поїдинок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поїдинок
Берлін: Українське слово, 1924

Поїди́нок, нку, м. = Поєдинок 1. А звечора уночі сходилися багачі, стали раду радити, кого в некрути взяти: поїдинки не брати, будем лани орати; чинчового не брати, будем лани сівати. Чуб. V. 981.