Словарь української мови (1924)/поїзжанин

by Борис Грінченко

◀ поїздонько

Словарь української мови Борис Грінченко П поїзжанин

поїзжати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поїзжа́нин, на, м. Участвующій въ свадебномъ поѣздѣ, въ свад. процессіи. МУЕ. III. 92. Як стануть поїзжане уже в молодої на дворі, то дружки… співають їм. О. 1862. IV. 27. А зза гори поїзжане на шлях виїзжають. Шевч. 455.