Словарь української мови (1924)/поїзжати

by Борис Грінченко

◀ поїзжанин

Словарь української мови Борис Грінченко П поїзжати

поїсти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поїзжа́ти, жа́ю, єш, гл. Ѣздить, разъѣзжать. Дев'ятеро коней водить, на десятім поїзжає. Грин. III. 591. Наш паночок молоденький на конику поїзжає, до двору женчиків займає. Чуб. III. 239.