Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/правдиве

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
правдиве
Берлін: Українське слово, 1924

Правди́ве, нар. = Правдиво. Сей правдиве у Бога вірує. О. 1861. IX. 179.