Словарь української мови (1924)/праведно
Зовнішній вигляд
◀ праведність | Словарь української мови П праведно |
правець ▶ |
|
Пра́ведно нар. 1) Праведно, по правдѣ. Праведно жили. Шевч. 242. Худоба… праведно досталась. О. 1861. X. 33. 2) Истинно. Могила Шевченкова мусить нам статись початком нової науки і подвигів праведно християнських. К. (О. 1861. VI. 30).