Словарь української мови (1924)/правець

by Борис Грінченко

◀ праведно

Словарь української мови Борис Грінченко П правець

правиборець ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Праве́ць, вця́, м. Направленіе. Оцьому огудинню правець он куди, а його вітер повернув ба' куди. Волч. у. Найде собі правець вода і сама. Волч. у.