Словарь української мови (1924)/правосудний
| ◀ правосудець | Словарь української мови П правосудний |
правота ▶ |
|
Правосу́дний, а, е. Правосудный. Потомство правосудне. К. ЦН. 290.
| ◀ правосудець | Словарь української мови Борис Грінченко П правосудний |
правота ▶ |
|
Словарь української мови — П
правосудний
Борис Грінченко
1924
Правосу́дний, а, е. Правосудный. Потомство правосудне. К. ЦН. 290.