Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/правота

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
правота
Берлін: Українське слово, 1924

Правота́, ти́, ж. Правота, справедливость. Суд чинитиме нехибний людям правотою. К. Псал. 17.