Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/правотити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
правотити
Берлін: Українське слово, 1924

Правоти́ти, чу́, ти́ш, гл. Искать судомъ. Угор.