Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прагнущий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прагнущий
Берлін: Українське слово, 1924

Прагну́щий, а, е. Жаждущій. Був єм прагнущий, — не напоєлисте мене. Гн. II. 81.