Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прагнючий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прагнючий
Берлін: Українське слово, 1924

Прагню́чий, а, е. Жадный. Я на горілку не прагнючий. Сквир. у.