Словарь української мови (1924)/прапор

by Борис Грінченко

◀ прапірок

Словарь української мови Борис Грінченко П прапор

прапорець ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пра́пор, ра и ру, м. 1) = Прапір. У головоньках червоний прапор постановили. Лукаш. 44. 2) Бѣлый платокъ, прибиваемый на могильномъ крестѣ. Мил. 169. 3) = Папороть. Чуб. V. 1073.