Словарь української мови (1924)/праця
Зовнішній вигляд
◀ працюватися | Словарь української мови П праця |
прач ▶ |
|
Пра́ця, ці, ж. Трудъ, работа. Шевч. 133. Котл. Ен. VI. 87. Кричитъ пробі її мати, щоб дівчину рятувати, каже, що за працю тую я дівчину подарую. Чуб. V. 1117. Ум. Пра́ценька. ЕЗ. V. 109.