Словарь української мови (1924)/прач
Зовнішній вигляд
◀ праця | Словарь української мови П прач |
прачечка ▶ |
|
Прач, ча́, м. = Праник. Козел. у., НВолын. у. Отто тобі, мати, і прач на загаті: як будеш прачем прати, будеш мене споминати. Мет. 227. Ум. Пра́чик.