Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прач

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прач
Берлін: Українське слово, 1924

Прач, ча́, м. = Праник. Козел. у., НВолын. у. Отто тобі, мати, і прач на загаті: як будеш прачем прати, будеш мене споминати. Мет. 227. Ум. Пра́чик.