Словарь української мови (1924)/предок
Зовнішній вигляд
◀ предозвілля | Словарь української мови П предок |
предокучити ▶ |
|
Пре́док, дка, м. Предокъ. З предків хазяїн. Мнж. 67. Ви, жидове, Христа замучили. — Не ми, Маріє, то наші предки. Чуб. III. 353. См. Предків'я.