Словарь української мови (1924)/предокучити
Зовнішній вигляд
◀ предок | Словарь української мови П предокучити |
представитися ▶ |
|
Предоку́чити, чу, чиш, гл. Надоѣсть. Уже ж мені та й предокучило під віконцем стоячи, твою волю волячи, тебе дожидаючи. Чуб. V. 83.