Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/преподобитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
преподобитися
Берлін: Українське слово, 1924

Преподо́битися, блюся, бишся, гл. Сдѣлаться преподобнымъ, святымъ; сдѣлаться угоднымъ Богу. — В потайники пустіть огонь!.. — „Постривайте, не вбивайте: там моя Оксана. Годиночку, батьки мої! Я її достану!“ — Добре, добре!.. Залізняче, гукни, щоб палили. Преподобиться з ляхами!.. Шевч. 189. Царь Давид… колись преподобився Богові. Драг. 98.