Словарь української мови (1924)/преподобитися
| ◀ препір | Словарь української мови П преподобитися |
преподобний ▶ |
|
Преподо́битися, блюся, бишся, гл. Сдѣлаться преподобнымъ, святымъ; сдѣлаться угоднымъ Богу. — В потайники пустіть огонь!.. — „Постривайте, не вбивайте: там моя Оксана. Годиночку, батьки мої! Я її достану!“ — Добре, добре!.. Залізняче, гукни, щоб палили. Преподобиться з ляхами!.. Шевч. 189. Царь Давид… колись преподобився Богові. Драг. 98.