Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/преподобний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
преподобний
Берлін: Українське слово, 1924

Преподо́бний, а, е. 1) Преподобный, праведный, святой. Не зовіте преподобним лютого Нерона. Шевч. 2) Красивый, прекрасный. Преподобна дівчина. Чуб. V. 19.