Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/преподобник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
преподобник
Берлін: Українське слово, 1924

Преподо́бник, ка, м. Преподобный, угодникъ, праведникъ. К. Бай. 45.