Словарь української мови (1924)/прибажний
| ◀ прибагом | Словарь української мови П прибажний |
прибачити ▶ |
|
Приба́жний, а, е. Изъ прихоти желаемый. Вх. Зн. 55.
| ◀ прибагом | Словарь української мови Борис Грінченко П прибажний |
прибачити ▶ |
|
Словарь української мови — П
прибажний
Борис Грінченко
1924
Приба́жний, а, е. Изъ прихоти желаемый. Вх. Зн. 55.