Словарь української мови (1924)/приблагати

by Борис Грінченко

◀ прибічник

Словарь української мови Борис Грінченко П приблагати

приближність ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Приблага́ти, га́ю, єш, гл. Пріобрѣсть, съ трудомъ нажить. Бач, яка вона — пробі, дай їй і свитину, і кожух, і коровку, — усе, що я своїй рідній дитині приблагала. Екатериносл. у.