Словарь української мови (1924)/приблуда
| ◀ приближність | Словарь української мови П приблуда |
приблудити ▶ |
|
Приблу́да, ди, об. Бродяга, пришелецъ; приставшее животное. Не знаю, де вони взялись — приблуда князь, була й княгиня. Шевч. 325. Коня мого приблудою будуть називати. Макс.