Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/приблукати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приблукати
Берлін: Українське слово, 1924

Приблука́ти, ка́ю, єш, гл. = Приблудити. Ходила вона, ходила та й приблукала до попа у слободу. Мнж. 37.