Словарь української мови (1924)/прибігати

by Борис Грінченко

◀ прибичовувати

Словарь української мови Борис Грінченко П прибігати

прибігнути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прибіга́ти, га́ю, єш, сов. в. прибі́гти, біжу́, жи́ш, гл. Прибѣгать, прибѣжать. За Зінькою слідком прибігли єї мати, чоловік і ще кілька бабусь. Стор. Прибігає вовчик до ополонки. Рудч. Ск. II. 8.