Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/привидки

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
привидки
Берлін: Українське слово, 1924

При́видки, ків, м. мн. Видѣнія. А ти мене що-раз лякаєш снами, у привидки трівожиш мою душу. К. Іов. 16.