Словарь української мови (1924)/привикати

by Борис Грінченко

◀ привидки

Словарь української мови Борис Грінченко П привикати

привикатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Привика́ти, ка́ю, єш, сов. в. привик(ну)ти, ну, неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Голуб, мати, голуб, мати, к вікну прилітає. „Давай, доню, принадоньку, нехай привикає“. Мет. 23.