Словарь української мови (1924)/привій

by Борис Грінченко

◀ привіжка

Словарь української мови Борис Грінченко П привій

привілля ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Привій, во́ю, м. Веревка или ремешекъ, которымъ прикрѣплено къ верхней части ярма кольцо (каблу́чка), соединяющее ярмо съ дышломъ. Чуб. VII. 405. Рудч. Чп. 250.