Словарь української мови (1924)/привілля

by Борис Грінченко

◀ привій

Словарь української мови Борис Грінченко П привілля

привільний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Приві́лля, ля, с. 1) Приволье, раздолье. На вовків там привілля, — все пущі, а людей нема. Лебед. у. 2) Достатокъ. Нема привілля ніякого у його, як же за його йти. НВолын. у. 3) Бу́ти за приві́ллям. Быть въ уютномъ удобномъ мѣстѣ. Був за привіллям у вас і я, і коні. НВолын. у.