Словарь української мови (1924)/пригвоздити
Зовнішній вигляд
◀ пригаяти | Словарь української мови П пригвоздити |
пригвоздитися ▶ |
|
Пригвозди́ти, джу́, ди́ш, гл. Приткнуть, поставить. Нема де й так повернуться, — куди ти ще ослона пригвоздиш. Зміев. у.