Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пригвоздитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пригвоздитися
Берлін: Українське слово, 1924

Пригвозди́тися, джуся, дишся, гл. Привязаться, пристать. Пригвоздилась, як гвозди́к. Грин. I. 241.