Словарь української мови (1924)/пригрубник
Зовнішній вигляд
◀ пригромитися | Словарь української мови П пригрубник |
пригрубок ▶ |
|
Пригру́бник, ка, м. ? Мил. М. 62. Желех. Пани чаї та шпунти п'ють, а ми в пригрубнику знай люльки плюндримо. Ном. № 10380. См. Грубник 2.