Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пригрубник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пригрубник
Берлін: Українське слово, 1924

Пригру́бник, ка, м. ? Мил. М. 62. Желех. Пани чаї та шпунти п'ють, а ми в пригрубнику знай люльки плюндримо. Ном. № 10380. См. Грубник 2.