Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прижитний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прижитний
Берлін: Українське слово, 1924

Прижи́тний, а, е. Незаконнорожденный. Було й жалує мого хлопчика… Жалує, жалує, а послі й одвернеться: „що ж? прижитне“. Г. Барв. 477.