Словарь української мови (1924)/прижитний
| ◀ прижити | Словарь української мови П прижитний |
прижовклий ▶ |
|
Прижи́тний, а, е. Незаконнорожденный. Було й жалує мого хлопчика… Жалує, жалує, а послі й одвернеться: „що ж? прижитне“. Г. Барв. 477.
| ◀ прижити | Словарь української мови Борис Грінченко П прижитний |
прижовклий ▶ |
|
Словарь української мови — П
прижитний
Борис Грінченко
1924
Прижи́тний, а, е. Незаконнорожденный. Було й жалує мого хлопчика… Жалує, жалує, а послі й одвернеться: „що ж? прижитне“. Г. Барв. 477.