Словарь української мови (1924)/признака

by Борис Грінченко

◀ признаватися

Словарь української мови Борис Грінченко П признака

признакомитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Призна́ка, ки, ж. Знакъ, признакъ, примѣта. Мнж. 32. Будем ми тернове віття, верхи стинати і будем тобі, найменшому брату, пішій пішаниці, на признаку покидати, щоб знав з тяжкої неволі… куди утікати. АД. I. 108. І признаки навіть нема теперки, що був став. Каменец. у.