Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/признатний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
признатний
Берлін: Українське слово, 1924

Призна́тний, а, е. Выдающійся, замѣтный. Попова хата у селі признатна. Павлогр. у.